Альгерика — инструкция, цена в аптеках, аналоги

Лікарська форма

Капсулы, 25 мг, 50 мг, 75 мг, 150 мг и 300 мг. В блистере из ПВХ/алюминиевой фольги или ПВХ/ПЭ/ПВДХ/ПЭ/ПВХ/алюминиевой фольги, 7 шт. 2 или 8 блистеров в картонной пачке.

Капсули тверді.

Основні фізико-хімічні властивості: капсули 75 мг – непрозорі капсули з кришечкою рожевого кольору та корпусом кольору слонової кістки зі штампом чорного кольору 75;

капсули 150 мг − непрозорі капсули кольору слонової кістки зі штампом чорного кольору 150 на корпусі.

Фармакологическое действие

Рубрика МКБ-10Синонимы заболеваний по МКБ-10
F41.1 Генерализованное тревожное расстройствоГенерализованная тревога
Генерализованные тревожные расстройства
Тревожная реакция
Тревожный невроз
Фобический невроз
G40.1 Локализованная (фокальная) (парциальная) симптоматическая эпилепсия и эпилептические синдромы с простыми парциальными припадкамиПарциальная форма эпилепсии
Парциальная эпилепсия
Парциальные судороги
Парциальный припадок
Парциальный припадок с простой симптоматикой
Парциальный приступ
Парциальный приступ с локализацией очага в субдоминантном полушарии
Парциальный тонико-клонический припадок
Парциальный эпилептический припадок
Парциальный эпилептический приступ
Подкорковая локализация очага возбуждения
Припадок парциальный
G40.2 Локализованная (фокальная) (парциальная) симптоматическая эпилепсия и эпилептические синдромы с комплексными парциальными судорожными припадкамиДжексоновские припадки
Парциальная форма эпилепсии
Парциальная эпилепсия
Парциальные судороги
Парциальные судороги с вторичной генерализацией или без нее
Парциальный припадок
Парциальный припадок со сложной симптоматикой
Парциальный приступ
Парциальный тонико-клонический припадок
Парциальный эпилептический припадок
Парциальный эпилептический приступ
G58.9 Мононевропатия неуточненнаяМононевропатия
Невропатическая боль
Невропатические боли
G62.9 Полинейропатия неуточненнаяНевропатическая боль
Невропатические боли
Периферическая нейропатия
Полиневропатия
Полиневропатия хроническая рецидивирующая
Поражение периферических нервов
Радиационная нейропатия
M79.1 МиалгияБолевой синдром при мышечно-суставных заболеваниях
Болевой синдром при хронических воспалительных заболеваниях опорно-двигательного аппарата
Болевые ощущения в мышцах
Болезненность мышц
Болезненность мышц при тяжелых физических нагрузках
Болезненные состояния опорно-двигательного аппарата
Боли в костно-мышечной системе
Боли в мышцах
Боли в состоянии покоя
Боли мышц
Боль в мышцах
Боль костно-мышечная
Миалгии
Миофасциальные болевые синдромы
Мышечная боль
Мышечная боль в покое
Мышечные боли
Мышечные боли неревматического происхождения
Мышечные боли ревматического происхождения
Острая мышечная боль
Ревматическая боль
Ревматические боли
Синдром миофасциальный
Фибромиалгия

Аналог Лирики Прегабалин обладает следующими свойствами:

  • анксиолитическое или транквилизирущее действие, направленное на уменьшение тревожности, страха, раздражительности, беспокойства и других признаков депрессии и тревожного расстройства;
  • обезболивает при нейропатии и фибромиалгии;
  • оказывает противосудорожное действие.

Медикамент и синонимы выводятся почками, поэтому нужна коррекция дозировки у больных с почечной недостаточностью, пациентов старше 65 лет.

Действующее вещество — прегабалин, что представляет собой аналог гамма-аминомасляной кислоты ((S) -3- (аминометил) -5-метилгексанова кислота).

Альгерика - инструкция, цена в аптеках, аналоги

Механизм действия. Прегабалин связывается со вспомогательной субъединицей (a 2 -d-белок) потенциал-зависимых кальциевых каналов в центральной нервной системе, мощно замещая в эксперименте [ 3 H] -габапентин.

Фармакокинетика.

Фармакокинетические показатели прегабалина подобные у здоровых добровольцев, пациентов с эпилепсией, которые применяют противоэпилептические препараты, и пациентов с хронической болью.

Абсорбция. Прегабалин быстро всасывается при пероральном введении натощак и достигает максимальной концентрации в плазме в течение 1:00 после разового и многократного применения. Рассчитана биодоступность прегабалина при пероральном применении составляет 90% и более и не зависит от дозы. После повторного применения равновесное состояние достигается через 24-48 часов.

Степень абсорбции прегабалина снижается при одновременном приеме с пищей, в результате чего максимальная концентрация (C max ) уменьшается примерно на 25-30%, а время достижения максимальной концентрации (t max ) уменьшается примерно на 2,5 часа. Однако применение прегабалина с пищей не имело клинически значимого влияния на объем абсорбции.

Распределение. Прегабалин легко проникает через гематоэнцефалический барьер в животных, а также через плаценту в животных и выделяется в молоко в период лактации. У человека условный объем распределения прегабалина после приема внутрь составляет около 0,56 л / кг. Прегабалин не связывается с белками плазмы.

Метаболизм. У человека прегабалин подвергается незначительному метаболизму.

После введения дозы радиоактивно меченого прегабалина примерно 98% радиоактивности выводится с мочой в неизмененном виде. N-метилированный дериват прегабалина (основной метаболит прегабалина, который определяется в моче) составил 0,9% от введенной дозы.

Вывод. Прегабалин выводится из системного кровообращения главным образом почками в неизмененном виде. Период полувыведения прегабалина составляет 6,3 часа. Плазменный и почечный клиренс прегабалина прямо пропорциональны клиренсу креатинина. Пациентам с нарушением функции почек или каким проводят гемодиализ, необходимо корректировать дозу препарата.

Линейность / нелинейность. Фармакокинетика прегабалина является линейной для всего рекомендованного доз. Межсубъектных фармакокинетическая вариабельность для прегабалина низкая (менее 20%). Фармакокинетика многократных доз предсказуема на основании данных разового дозирования. Таким образом, нет необходимости в регулярном мониторинга концентраций прегабалина в плазме крови.

Пол. Отсутствует клинически значимое влияние пола на концентрации прегабалина в плазме крови.

Нарушение функции почек . Клиренс прегабалина прямо пропорционален клиренсу креатинина. Кроме того, прегабалин эффективно удаляется из плазмы при гемодиализе (после 4:00 гемодиализа концентрации прегабалина в плазме крови снижаются примерно на 50%). Поскольку выведение почками является основным путем выведения препарата пациентам с нарушением функции почек необходимо снижать дозу препарата, а после гемодиализа — принимать дополнительную дозу.

Альгерика - инструкция, цена в аптеках, аналоги

Нарушение функции печени. Специальные фармакокинетические исследования с участием пациентов с нарушением функции печени не проводились. Поскольку прегабалин не претерпит существенного метаболизма и выводится преимущественно в неизмененном виде с мочой, то маловероятно, чтобы нарушение функции печени могло влиять на концентрацию прегабалина в плазме крови.

Пациенты пожилого возраста (старше 65 лет) . Клиренс прегабалина имеет тенденцию к снижению с возрастом. Это снижение клиренса прегабалина после приема внутрь согласуется со снижением клиренса креатинина, связанного с возрастом. Пациентам с возрастным нарушением функции почек может потребоваться уменьшение дозы прегабалина.

Поскольку прегабалин преимущественно выводится в неизмененном виде с мочой, испытывает незначительного метаболизма в организме человека (менее 2% дозы выделяется с мочой в виде метаболитов), не ингибирует in vitro метаболизм других препаратов и не связывается с белками крови, то маловероятно, что прегабалин может вызывать фармакокинетическое медикаментозную взаимодействие или быть объектом такого взаимодействия.

В соответствии с этим, в исследованиях in vivo не наблюдалось значимой клинической фармакокинетического взаимодействия между прегабалином фенитоином, карбамазепином, вальпроевой кислотой, ламотриджином, габапентином, лоразепамом, оксикодоном или этанолом.

Фармакокинетический популяционный анализ показал, что пероральные противодиабетические препараты, диуретики, инсулин, фенобарбитал, тиагабин и топирамат не оказывали клинически значимого влияния на клиренс прегабалина.

Одновременное применение прегабалина и пероральных контрацептивов норэтистерона и / или этинилэстрадиола не влияет на фармакокинетику в равновесном состоянии каждого из препаратов.

Прегабалин может усиливать эффект этанола и лоразепама. Известно, что введение многократных пероральных доз прегабалина и оксикодона, лоразепама или этанола не оказывает клинически значимого влияния на функцию дыхания. Сообщалось о развитии дыхательной недостаточности и комы у пациентов, которые одновременно принимали прегабалин и другие депрессанты центральной нервной системы.

Прегабалин усиливал нарушение познавательной и основных двигательных функций, вызванное оксикодоном. Получено сообщение о явления, связанные с ослаблением функций нижних отделов пищеварительного тракта (например , кишечная непроходимость, паралитическая кишечная непроходимость, запор) в случае сопутствующего применения прегабалина с препаратами, которые могут вызывать запор, такими как опиоидные обезболивающие средства.

Специальные исследования фармакодинамических взаимодействий у добровольцев пожилого возраста не проводились.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Діюча речовина ― прегабалін, що являє собою аналог гамма-аміномасляної кислоти ((S)-3-(амінометил)-5-метилгексанова кислота).

Механізм дії.

Прегабалін зв’язується з допоміжною субодиницею (a2-d-білок) потенціал-залежних кальцієвих каналів у центральній нервовій системі.

Клінічна ефективність і безпека.

Під час досліджень було продемонстровано ефективність прегабаліну для лікування діабетичної нейропатії, постгерпетичної невралгії та ураження спинного мозку. Ефективність препарату при інших видах нейропатичного болю не вивчали.

Прегабалін вивчали в ході 10 контрольованих клінічних досліджень тривалістю до 13 тижнів з режимом дозування препарату двічі на добу та в ході досліджень тривалістю до 8 тижнів з режимом дозування тричі на добу. Загалом профілі безпеки й ефективності для режимів дозування двічі й тричі на добу були подібними.

У ході клінічних досліджень тривалістю до 12 тижнів, в яких лікарський засіб застосовували для лікування нейропатичного болю, зменшення болю периферичного та центрального походження спостерігалося після першого тижня та зберігалося протягом усього періоду лікування.

У ході контрольованих клінічних досліджень з вивчення периферичного нейропатичного болю у 35 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 18 % пацієнтів, які отримували плацебо, спостерігалося покращання на 50 % за шкалою оцінки болю. Серед пацієнтів, у яких не виникала сонливість, таке покращання спостерігалося у 33 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 18 % пацієнтів з групи плацебо.

У ході контрольованого клінічного дослідження з вивчення нейропатичного болю центрального походження у 22 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 7 % пацієнтів, які отримували плацебо, спостерігалося покращання на 50 % за шкалою оцінки болю.

Додаткове лікування. Прегабалін вивчали в ході 3 контрольованих клінічних досліджень тривалістю 12 тижнів з режимом дозування двічі або тричі на добу. Загалом профілі безпеки й ефективності для режимів дозування двічі й тричі на добу були подібними.

Зменшення частоти судомних нападів спостерігалося вже на першому тижні.

Діти. Ефективність та безпека прегабаліну в якості допоміжного засобу при епілепсії для дітей віком до 12 років та для підлітків не встановлені. Побічні реакції, що спостерігалися в дослідженні з вивчення фармакокінетики та переносимості, до якого були включені пацієнти віком від 3 місяців до 16 років (n=65) з парціальними судомними нападами, були подібні до побічних реакцій у дорослих.

Результати 12-тижневого плацебо-контрольованого дослідження за участю 295 дітей віком від 4 до 16 років, метою якого була оцінка ефективності та безпеки прегабаліну як додаткової терапії парціальних судомних нападів, та відкритого дослідження з вивчення безпеки тривалістю 1 рік за участю 54 дітей віком від 3 місяців до 16 років з епілепсією вказують на те, що такі побічні реакції, як пірексія та інфекції верхніх дихальних шляхів, у дітей спостерігаються частіше, ніж у дорослих пацієнтів з епілепсією (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Побічні реакції» й «Фармакокінетика»).

У 12-тижневому плацебо-контрольованому дослідженні дітям призначали прегабалін по 2,5 мг/кг/добу (максимум 150 мг/добу), прегабалін по 10 мг/кг/добу (максимум 600 мг/добу) або плацебо. Принаймні 50%-зменшення парціальних судомних нападів, у порівнянні з вихідним рівнем, спостерігалося у 40,6 % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 10 мг/кг на добу (р=0,0068 порівняно з плацебо), 29,1 % пацієнтів, які отримували прегабалін у дозі 2,5 мг/кг/добу (р=0,2600 порівняно з плацебо) та 22,6 % тих, хто отримував плацебо.

Монотерапія (у пацієнтів з уперше діагностованим захворюванням). Прегабалін вивчали в ході 1 контрольованого клінічного дослідження тривалістю 56 тижнів з режимом дозування двічі на добу. При застосуванні прегабаліну не було досягнуто не меншої ефективності порівняно із застосуванням ламотриджину, згідно з оцінкою через 6 місяців кінцевої точки – відсутності судомних нападів. Прегабалін і ламотриджин були однаково безпечними та добре переносилися.

  •  Генералізований тривожний розлад.

Прегабалін вивчали в ході 6 контрольованих досліджень тривалістю 4–6 тижнів, одного дослідження тривалістю 8 тижнів за участю пацієнтів літнього віку та одного тривалого дослідження з вивчення профілактики рецидиву з подвійною сліпою фазою профілактики рецидиву тривалістю 6 місяців.

Зменшення симптомів генералізованого тривожного розладу відповідно до шкали Гамільтона для оцінки тривожності (HAM-A) спостерігалося вже на тижні 1.

У ході контрольованих клінічних досліджень (тривалістю 4–8 тижнів) у 52 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 38 % пацієнтів з групи плацебо спостерігалося покращання не менше ніж на 50 % за загальною кількістю балів за шкалою HAM-A від вихідного рівня до кінцевої точки.

Під час контрольованих досліджень нечіткість зору частіше спостерігалася у пацієнтів, які застосовували прегабалін, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо. У більшості випадків це явище зникало при продовженні терапії. Офтальмологічне обстеження (включаючи перевірку гостроти зору, формальну перевірку поля зору та дослідження очного дна при розширеній зіниці) у рамках контрольованих клінічних досліджень виконувалося у понад 3600 пацієнтів.

Серед цих пацієнтів гострота зору погіршилася у 6,5 % пацієнтів у групі прегабаліну та у 4,8 % пацієнтів у групі плацебо. Зміни поля зору виявлено у 12,4 % пацієнтів, які застосовували прегабалін, та у 11,7 % пацієнтів з групи плацебо. Зміни на очному дні виявлені у 1,7 % пацієнтів, які отримували прегабалін, та у 2,1 % пацієнтів у групі плацебо.

Ефективність прегабаліну була встановлена у одному 14-тижневому подвійному сліпому плацебо-контрольованому мультицентровому дослідженні (F1) та в одному 6-тижневому рандомізованому дослідженні відміни (F2). У ці дослідження залучалися пацієнти з діагнозом «фіброміалгія» на основі критеріїв Американського коледжу ревматології (поширений біль протягом 3 місяців в анамнезі та біль присутній в 11 чи більше з 18 специфічних больових точок).

Діти. Було проведене плацебо-контрольоване дослідження тривалістю 15 тижнів за участю 107 дітей віком 12-17 років з фіброміалгією, які застосовували прегабалін у дозі 75-450 мг на добу. За результатами оцінки первинної кінцевої точки ефективності (зміна загальної інтенсивності болю від базового рівня до тижня 15;

розраховано за допомогою 11-бальної шкали оцінювання) було продемонстровано чисельно більше покращення стану пацієнтів, які застосовували прегабалін, порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо, але це покращення не досягло статистичної значущості. Найчастішими побічними реакціями, які спостерігалися у клінічних дослідженнях, були запаморочення, нудота, головний біль, збільшення маси тіла та стомлюваність. Загальний профіль безпеки у підлітків був подібним до такого у дорослих із фіброміалгією.

Фармакокінетика.

Фармакокінетичні показники прегабаліну подібні у здорових добровольців, пацієнтів з епілепсією, які застосовують протиепілептичні препарати, і пацієнтів із хронічним болем.

ПОДРОБНЕЕ:  Отек Квинке первая помощь: что делать при отеке Квинке, неотложная помощь, как снять отек

Абсорбція. Прегабалін швидко всмоктується при пероральному введенні натще і досягає максимальних концентрацій у плазмі крові протягом 1 години після одноразового та багаторазового застосування. Розрахована біодоступність прегабаліну при пероральному застосуванні становить 90 % і більше та не залежить від дози.

Після повторного застосування рівноважний стан досягається через 24‒48 годин. Ступінь абсорбції прегабаліну знижується при одночасному прийомі з їжею, у результаті чого максимальна концентрація (Cmax) зменшується приблизно на 25‒30 %, а час досягнення максимальної концентрації (tmax) зменшується приблизно на 2,5 години. Однак застосування прегабаліну одночасно з їжею не мало клінічно значущого впливу на об’єм його абсорбції.

Альгерика - инструкция, цена в аптеках, аналоги

Розподіл. Прегабалін легко проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр у тварин, а також крізь плаценту у тварин і у молоко у період лактації. У людини умовний обсяг розподілу прегабаліну після перорального введення становить близько 0,56 л/кг. Прегабалін не зв’язується з білками плазми крові.

Метаболізм. У людини прегабалін зазнає незначного метаболізму. Після введення дози радіоактивно міченого прегабаліну приблизно 98 % радіоактивності виводиться з сечею у вигляді незміненого прегабаліну. N-метильований дериват прегабаліну (основний метаболіт прегабаліну, що визначається у сечі) становив 0,9 % від введеної дози.

Виведення. Прегабалін виводиться із системного кровообігу головним чином за рахунок екскреції нирками у незміненому вигляді. Середній період напіввиведення прегабаліну дорівнює 6,3 години. Плазмовий і нирковий кліренс прегабаліну прямо пропорційні до кліренсу креатиніну. Пацієнтам з порушенням функції нирок або яким проводять гемодіаліз, необхідно корегувати дозу препарату.

Лінійність/нелінійність. Фармакокінетика прегабаліну є лінійною для всього рекомендованого інтервалу доз. Міжсуб’єктна фармакокінетична варіабельність для прегабаліну є низькою (менше 20 %). Фармакокінетика багаторазових доз є передбачуваною на підставі даних одноразового дозування. Таким чином, немає потреби у регулярному моніторингу концентрацій прегабаліну у плазмі крові.

Фармакокінетика в окремих групах пацієнтів

Стать. Відсутній клінічно значущий вплив статі на концентрації прегабаліну у плазмі крові.

Порушення функції нирок. Кліренс прегабаліну прямо пропорційний до кліренсу креатиніну. Крім того, прегабалін ефективно видаляється з плазми крові при гемодіалізі (після 4 годин гемодіалізу концентрації прегабаліну у плазмі крові знижуються приблизно на 50 %). Оскільки виведення нирками є основним шляхом виведення препарату, пацієнтам з порушенням функції нирок необхідно знижувати дозу препарату, а після гемодіалізу ‒ приймати додаткову дозу.

Показання

Нейропатичний біль.

Препарат Альгеріка призначають для лікування нейропатичного болю периферичного або центрального походження у дорослих.

Епілепсія.

Препарат Альгеріка призначають дорослим в якості додаткового лікування при парціальних судомних нападах із вторинною генералізацією або без неї.

Генералізований тривожний розлад.

Препарат Альгеріка призначають для лікування генералізованого тривожного розладу у дорослих.

Фіброміалгія.

Гіперчутливість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин.

Состав

Содержание компонентов в 1 капс.:

  • Активный: 25 мг/50 мг/75 мг/150 мг либо 300 мг прегабалина
  • Неактивные: маннитол, прежелированный крахмал из кукурузы, тальк

Компоненты оболочки:

  • 25 мг (р. № 3), 50 мг (р. № 2), 150 мг (р. № 3): крышка и корпус – E 171, Е 172 желтый, желатин
  • 75 мг (р. 3), 300 мг (№ 0): крышка – Е 171, Е 172 красный, желатин, корпус – Е 171, Е 172 желтый, желатин

Компоненты чернил маркировки на пилюле: глазурь (р-р шеллака в этиловом спирте), Е 172 черный, бутиловый и изопропиловый спирты, вода, PG, этанол, водный р-р аммиака.

ЛС в виде не просвечивающихся капсул из желатина. Для облегчения визуальной идентификации выпускаются разных размеров и оттенков. Наполнение – белая либо беловатая смесь из гранул и плотного порошка. На крышке капсул всех ЛС имеется маркировка черными чернилами названия – TEVA, на корпусе – цифры соответственно дозировке прегабалина:

  • 25 мг.: корпус и крышка – бледно-желтые, на корпусе имеется цифра 7622
  • 50 мг.: корпус и крышка – бледно-желтые, на крышке – черная линия по окружности, на корпусе – цифра 7623
  • 75 мг: розовая крышка, корпус – желтоватый с маркировкой 7624
  • 150 мг: желтоватого цвета; на корпусе – цифра 7626
  • 300 мг: розовая крышка, желтоватый корпус с цифрой 7621.

Пилюли фасуются в блистеры по 7 штук. В коробке из картона – 2 либо 8 пластинок вместе с сопроводительной инструкцией.

действующее вещество: прегабалин;

1 капсула содержит 75 или 150 мг прегабалина;

вспомогательные вещества: маннит (Е 421), крахмал кукурузный кукурузный, тальк, титана диоксид (Е 171), железа оксид красный (Е172) (капсулы по 75 мг), железа оксид желтый (Е172) (капсулы по 75 мг и 150 мг), желатин.

Капсулы1 капс.
активное вещество: 
прегабалин25/50/75/150/300 мг
вспомогательные вещества: маннитол — 43/86/10/20/40 мг; крахмал кукурузный прежелатинизированный — 7/14/7/14/28 мг; тальк — 9/18/8/16/32 мг 
оболочка 
капсулы №3 «7622/TEVА» (дозировка 25 мг) — 48 мг: крышечка: титана диоксид — 2%; краситель железа оксид желтый — 0,1%; желатин — до 100%; корпус: титана диоксид — 2%; краситель железа оксид желтый — 0,1%; желатин — до 100% 
капсулы №2 «7623/TEVA» (дозировка 50 мг) — 61 мг: крышечка: титана диоксид — 2%; краситель железа оксид желтый — 0,1%; желатин — до 100%; корпус: титана диоксид  — 2%; краситель железа оксид желтый — 0,1%; желатин — до 100% 
капсулы №3 «7624/TEVA» (дозировка 75 мг) — 48 мг: крышечка: титана диоксид — 2,1747%; краситель железа оксид красный — 0,6996%; желатин — до 100%; корпус: титана диоксид — 2%; краситель железа оксид желтый — 0,1%; желатин — до 100% 
капсулы №2 «7626/TEVA» (дозировка 150 мг) — 61 мг: крышечка: титана диоксид — 2%; краситель железа оксид желтый — 0,1%; желатин — до 100%; корпус: титана диоксид — 2%; краситель железа оксид желтый — 0,1%; желатин — до 100% 
капсулы №0 «7621/ТЕVА» (дозировка 300 мг) — 96 мг: крышечка: титана диоксид — 2,1747%; краситель железа оксид красный — 0,6996%; желатин — до 100%; корпус: титана диоксид — 2%; краситель железа оксид желтый — 0,1%; желатин  — до 100% 
чернила, используемые для нанесения надписей на капсулах: глазурь фармацевтическая (шеллака раствор в этаноле) — 59,42%, краситель железа оксид черный — 24,65%; бутанол* — 9,75%; вода очищенная* — 3,249%; пропиленгликоль — 1,3%; изопропанол* — 0,55%; этанол* —1,08%; аммиак водный* — 0,001% 
* Компоненты, удаляемые в процессе нанесения на капсулу 

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Оскільки прегабалін переважно екскретується в незміненому стані з сечею, зазнає незначного метаболізму в організмі людини (менше 2 % дози виділяється з сечею у вигляді метаболітів), не інгібує in vitro метаболізм інших препаратів і не зв’язується з білками крові, то малоймовірно, що прегабалін може спричиняти фармакокінетичну медикаментозну взаємодію або бути об’єктом такої взаємодії.

Дослідження in vivo та популяційний фармакокінетичний аналіз

Відповідно до цього, у дослідженнях in vivo не спостерігалося значущої клінічної фармакокінетичної взаємодії між прегабаліном і фенітоїном, карбамазепіном, вальпроєвою кислотою, ламотриджином, габапентином, лоразепамом, оксикодоном або етанолом. Фармакокінетичний популяційний аналіз показав, що пероральні антидіабетичні препарати, діуретики, інсулін, фенобарбітал, тіагабін та топірамат не чинили клінічно значущого впливу на кліренс прегабаліну.

Пероральні контрацептиви, норетистерон та/або етинілестрадіол

Одночасне застосування прегабаліну та пероральних контрацептивів, норетистерону та/або етинілестрадіолу не впливає на фармакокінетику у рівноважному стані кожного з препаратів.

Лікарські засоби, що впливають на центральну нервову систему (ЦНС)

Прегабалін може потенціювати ефект етанолу та лоразепаму. Відомо, що при введенні багаторазових пероральних доз прегабаліну та оксикодону, лоразепаму або етанолу не відбувається клінічно значущого впливу на функцію дихання. У постмаркетинговий період повідомляли про розвиток дихальної недостатності та коми у пацієнтів, які одночасно приймали прегабалін та інші депресанти ЦНС. Прегабалін посилював порушення пізнавальної та основних рухових функцій, спричинене оксикодоном.

Взаємодії у пацієнтів літнього віку

Спеціальних досліджень фармакодинамічних взаємодій у добровольців літнього віку не проводили. Дослідження взаємодії лікарських засобів проводили лише у дорослих пацієнтів.

Особливості застосування

Пацієнти з цукровим діабетом

Відповідно до діючої клінічної практики, деякі пацієнти з цукровим діабетом, у яких збільшилася маса тіла під час лікування прегабаліном, можуть потребувати коригування дози гіпоглікемічних препаратів.

Реакції гіперчутливості

Повідомляли про виникнення реакцій гіперчутливості, включаючи випадки розвитку ангіоневротичного набряку. При наявності таких симптомів ангіоневротичного набряку як набряк обличчя, навколоротової ділянки або верхніх дихальних шляхів потрібно негайно припинити застосування прегабаліну.

Запаморочення, сонливість, втрата свідомості, сплутаність свідомості та порушення психіки

Застосування прегабаліну супроводжувалося випадками запаморочення та сонливістю, що може збільшити частоту виникнення випадкових травм (падінь) у людей літнього віку.У постмаркетинговий період повідомляли про втрату свідомості, сплутаність свідомості, погіршення розумової діяльності. Тому слід порадити пацієнтам бути обережними, поки їм не стануть відомі можливі впливи препарату.

Розлади зору

У контрольованих дослідженнях більша частина пацієнтів, які отримували прегабалін, відзначали нечіткість зору, на відміну від пацієнтів, які отримували плацебо, та ці ефекти у більшості випадків зникали при продовженні лікування. У клінічних дослідженнях, в яких проводили офтальмологічне обстеження, частота зниження гостроти зору та зміни полів зору була вища у пацієнтів, які приймали преглабалін, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо; частота змін на очному дні була вищою у пацієнтів, які приймали плацебо.

У постмаркетинговий період повідомляли про побічні ефекти з боку органів зору, включаючи втрату зору, розмитість зору або інші зміни гостроти зору, більшість з яких були тимчасовими. Припинення застосування прегабаліну може усувати або послаблювати ці симптоми.

Ниркова недостатність

Повідомляли про випадки ниркової недостатності. Іноді цей ефект був оборотним після припинення застосування прегабаліну.

Альгерика - инструкция, цена в аптеках, аналоги

Відміна супутніх протиепілептичних лікарських засобів

Недостатньо даних стосовно відміни супутніх протиепілептичних препаратів після досягнення контролю над судомами при додаванні прегабаліну до лікування, що вже проводиться, задля переходу до монотерапії прегабаліном.

Симптоми відміни

Після припинення короткострокового та довгострокового застосування прегабаліну у деяких пацієнтів спостерігали симптоми відміни. Повідомляли про такі явища: безсоння, головний біль, нудота, тривожність, діарея, грипоподібний синдром, нервозність, депресія, біль, судоми, гіпергідроз і запаморочення, які свідчать про фізичну залежність. Цю інформацію слід повідомити пацієнту перед початком лікування.

Судоми, зокрема епілептичний статус та великі судомні напади, можуть виникати під час лікування прегабаліном або невдовзі після припинення його застосування.

Стосовно припинення довгострокового лікування прегабаліном, дані дозволяють припустити, що частота виникнення та ступінь тяжкості симптомів відміни можуть бути дозозалежними.

Застійна серцева недостатність

Хоча не було встановлено причинного зв’язку між застосуванням прегабаліну та застійною серцевою недостатністю, у постмаркетинговий період повідомляли про випадки застійної серцевої недостатності у пацієнтів, які застосовують прегабалін. Така реакція розвивалася здебільшого під час лікування прегабаліном нейропатичного болю у пацієнтів літнього віку з уже існуючими серцево-судинними порушеннями.

Лікування нейропатичного болю центрального походження внаслідок ушкодження спинного мозку

Під час лікування нейропатичного болю центрального походження внаслідок ушкодження спинного мозку частота виникнення побічних реакцій загалом, побічних реакцій з боку ЦНС та особливо сонливості була підвищеною. Це можна пояснити адитивним ефектом інших лікарських засобів (наприклад антиспастичних засобів), що необхідні для лікування цього стану. Цю обставину необхідно взяти до уваги у випадку призначення прегабаліну таким пацієнтам.

Суїцидальне мислення та поведінка

Альгерика

У пацієнтів, які отримували терапію протиепілептичними засобами з приводу певних показань, спостерігали суїцидальне мислення та поведінку. Існує дещо підвищений ризик суїцидального мислення та поведінки при застосуванні протиепілептичних препаратів. Механізм виникнення цього ризику невідомий, а доступні дані не виключають його для пацієнтів, які застосовують прегабалін.

Тому необхідний ретельний нагляд за пацієнтами для виявлення суїцидального мислення і поведінки та призначення відповідного лікування у випадках його виникнення. Пацієнти (та їх опікуни) повинні звернутися по медичну допомогу у випадку виникнення суїцидального мислення та поведінки.

Погіршення функції нижніх відділів шлунково-кишкового тракту

Повідомляли про явища, пов’язані з погіршенням функції нижніх відділів шлунково-кишкового тракту (такі як непрохідність кишечнику, паралітична непрохідність кишечнику, запор) внаслідок застосування прегабаліну одночасно з лікарськими засобами, що можуть викликати запор, наприклад опіоїдними анальгетиками. При одночасному застосуванні прегабаліну та опіоїдів слід вжити заходів для профілактики запору (особливо у жінок та пацієнтів літнього віку).

Неправильне застосування, адиктивний потенціал або залежність

Реєстрували випадки неправильного застосування, зловживання та залежності. Слід з обережністю призначати препарат пацієнтам зі зловживанням різними речовинами в анамнезі, а також ці пацієнти потребують ретельного медичного нагляду щодо неправильного застосування, зловживання або виникнення симптомів залежності від прегабаліну (повідомляли про випадки розвитку толерантності, підвищення дози та поведінки, спрямованої на отримання препарату).

Енцефалопатія

прегабалин

Випадки енцефалопатії виникали переважно у пацієнтів із супутніми захворюваннями, що можуть спричинити енцефалопатію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Жінки репродуктивного віку/засоби контрацепції для жінок і чоловіків

Оскільки потенційний ризик для людини невідомий, жінкам репродуктивного віку слід використовувати ефективні засоби контрацепції.

Вагітність

ПОДРОБНЕЕ:  Анафранил – инструкция по применению, отзывы, цена, аналоги

Немає достовірних даних щодо застосування прегабаліну вагітним.

Дослідження на тваринах свідчили про репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий.

Прегабалін не слід застосовувати у період вагітності, за винятком окремих випадків, коли користь для вагітної явно перевищує можливий ризик для плода.

Годування груддю

Альгерика - инструкция, цена в аптеках, аналоги

Прегабалін екскретується у грудне молоко людини. Ефект прегабаліну на новонароджених/немовлят невідомий. Тому не рекомендується годувати дитину груддю у період лікування прегабаліном. Якщо необхідно прийняти рішення про припинення грудного годування або припинення терапії прегабаліном, потрібно враховувати перевагу грудного годування для дитини та переваги терапії для жінки.

Фертильність

Немає клінічних відомостей щодо впливу прегабаліну на репродуктивну функцію жінок.

Після 3-місячного лікування прегабаліном жодного впливу на рухливість сперматозоїдів не виявлено.

У дослідженні фертильності продемонстровано наявність негативного впливу на репродуктивну функцію самок щурів та наявність негативного впливу на репродуктивну функцію та розвиток самців щурів. Клінічна значущість цих результатів невідома.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Прегабалін може справляти незначний або помірний вплив на здатність керувати транспортними засобами та працювати з механізмами. Прегабалін може спричиняти запаморочення і сонливість та може впливати на здатність керувати автомобілем або механізмами. Тому пацієнтам слід рекомендувати утримуватися від керування автомобілем або роботи зі складною технікою, поки не стане відомо, як саме препарат впливає на швидкість реакції.

Препарат призначати у дозі від 150 до 600 мг на добу, розподіленій на 2 або 3 прийоми. Прегабалін можна застосовувати незалежно від прийому їжі. Лікарський засіб призначений винятково для перорального застосування.

Нейропатичний біль.

Початкова доза прегабаліну становить 150 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта і переносимості препарату доза може бути підвищена через 3‒7 днів до 300 мг на добу і, якщо необхідно, підвищена до максимальної дози 600 мг на добу ще через 7 днів.

Фіброміалгія

Зазвичай доза препарату для більшості пацієнтів становить 300‒450 мг на добу, розділених на 2 прийоми. Для деяких хворих може бути необхідною доза 600 мг на добу. Прийом препарату слід розпочинати з дози 75 мг 2 рази на добу (150 мг/добу), яку можна підвищувати, залежно від ефективності та переносимості, до 150 мг 2 рази на добу (300 мг/добу) протягом одного тижня.

Епілепсія

Початкова доза прегабаліну становить 150 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції пацієнта та переносимості препарату дозу можна підвищити до 300 мг на добу через 1 тиждень. Ще через тиждень дозу можна підвищити до максимальної ‒ 600 мг на добу.

Генералізовані тривожні розлади

Добова доза варіює від 150 до 600 мг, розподілена на 2 або 3 прийоми. Необхідність лікування прегабаліном слід переглядати регулярно.

Лікування прегабаліном може бути розпочате з дози 150 мг на добу. Залежно від індивідуальної реакції та переносимості препарату дозу можна підвищити до 300 мг на добу після першого тижня лікування. Протягом наступного тижня лікування доза може бути підвищена до 450 мг на добу. Ще через тиждень дозу можна підвищити до максимальної ‒ 600 мг на добу.

Відміна прегабаліну

Відповідно до сучасної клінічної практики, якщо прегабалін слід відмінити, рекомендовано поступово припиняти прийом препарату протягом щонайменше 1 тижня, незалежно від показань.

Пацієнти з порушенням функції нирок

Способность влиять на скорость реакции при управлении автотранспортом или другими механизмами

Препарат назначают в дозе от 150 до 600 мг в сутки, разделенной на 2 или 3 приема. Прегабалин можно применять независимо от приема пищи.

Невропатической боли . Начальная доза прегабалина составляет 150 мг в сутки. В зависимости от индивидуальной реакции пациента и переносимости препарата доза может быть повышена через 3-7 дней до 300 мг в сутки и, если необходимо, повышена до максимальной дозы 600 мг в сутки через 7 дней.

Фибромиалгия. Конечно доза для большинства пациентов составляет 300-450 мг в сутки, разделенных на 2 приема. Для некоторых больных может потребоваться доза 600 мг в сутки. Прием препарата следует начинать с дозы 75 мг 2 раза в сутки (150 мг / сут) и можно повышать в зависимости от эффективности и переносимости, до 150 мг 2 раза в сутки (300 мг / сут) в течение одной недели. Пациентам, для которых дозы 300 мг / сут недостаточно эффективно, дозу можно повысить до 225 мг 2 раза в сутки (450 мг / сут).

Если необходимо, дозу можно повысить через неделю до максимальной — 600 мг / сут.

Эпилепсия . Начальная доза прегабалина составляет 150 мг в сутки. В зависимости от индивидуальной реакции пациента и переносимости препарата дозу можно увеличить до 300 мг в сутки через 1 неделю. Через неделю дозу можно увеличить до максимальной — 600 мг в сутки.

Генерализованные тревожные расстройства

Суточная доза варьирует от 150 до 600 мг в два или три приема. Необходимость лечения прегабалином следует просматривать регулярно.

Лечение прегабалином может быть начато с дозы 150 мг в сутки. В зависимости от индивидуальной реакции и переносимости препарата дозу можно увеличить до 300 мг в сутки после первой недели лечения. В течение следующей недели лечения доза может быть увеличена до 450 мг в сутки. Через неделю дозу можно увеличить до максимальной — 600 мг в сутки.

Отмена прегабалина. Если прегабалин следует отменить, рекомендуется постепенно прекращать прием препарата в течение не менее 1 недели.

Пациенты с нарушением функции почек

Прегабалин эффективно удаляется из плазмы с помощью гемодиализа (50% препарата в течение 4:00). Для пациентов, которым проводят гемодиализ, суточную дозу прегабалина следует откорректировать в соответствии с функцией почек.

Дополнительно к суточной дозы, сразу после каждой 4-часовой процедуры диализа, следует применять дополнительную дозу препарата.

Общую суточную дозу (мг / сут) следует разделить на количество приемов, чтобы получить количество мг на дозу.

Дополнительная доза — это разовая дополнительная доза.

Пациенты с нарушением функции печени.

Нет необходимости в коррекции дозы для пациентов с нарушениями функции печени.

Применение у пациентов пожилого возраста (старше 65 лет)

Для пациентов пожилого возраста может потребоваться снизить дозу прегабалина через пониженную функцию почек.

Безопасность и эффективность применения прегабалина детям (в возрасте до 18 лет) не были установлены. Данных нет.

Прегабалин может вызывать головокружение и сонливость и может влиять на способность управлять автомобилем или механизмами. Поэтому пациентам следует рекомендовать воздерживаться от управления автомобилем или работы со сложной техникой, пока не станет известно, как именно препарат влияет на скорость реакции.

Средняя стоимость: 75 мг (14 шт.) – 495 руб., 150 мг (14 шт.) – 516 руб., 300 мг (14 шт.) – 818 руб.

Согласно инструкции по применению, Альгерику можно принимать в любое время, без привязки к приему еды. Рекомендуемая суточная норма (СН) – 150-600 мг, распределенная на 2-3 приема. Капсулы надо глотать целиком; раскрывать или раскусывать запрещено.

  • При нейропатической боли: в начале лечебного цикла – 150 мг/сут. в несколько приемов. При потребности дозу можно увеличить по прошествии от 3 до 7 дней, доведя до максимальной – 600 мг/сут.
  • Для усиления эффекта терапии эпилепсии с парциальными припадками судорог: вначале 150 мг/сут., спустя одну неделю приема разрешается повысить количество ЛС вдвое, еще через неделю поднять до — 600 мг (суточный максимум).
  • При генерализованных тревожных нарушениях, фибромиалгии, применяют аналогичную схему терапии.

Прекращение терапии проводят поэтапно, с регулярным уменьшением дозировки. Продолжительность схемы отмены – минимум одна неделя.

При беременности и ГВ

Женщинам репродуктивного возраста рекомендуется применять надежные средства контрацепции, чтобы не допустить беременности.

Влияет или нет прегабалин на развитие эмбриона/плода неизвестно, поскольку этот аспект не исследовался. По этой причине препарат запрещен к использованию для лечения беременных. исключением является лишь случаи крайней необходимости, когда польза для матери превышает возможный вред для ребенка.

Известно, что активный компонент Альгерики экскретируется в материнское молоко, но нет достаточных данных, как оно может повлиять на ребенка. Поэтому на время лечения противоэпилептиком лактацию нужно отменить.

Внутрь, независимо от приема пищи, в суточной дозе от 150 до 600 мг, разделив на 2 или 3 приема. Капсулу рекомендуется проглатывать целиком, не разжевывая и не измельчая, запивая достаточным количеством воды.

Альгерика - инструкция, цена в аптеках, аналоги

Продолжительность лечения и дозу препарата Альгерика определяет лечащий врач индивидуально для каждого пациента, в зависимости от характера заболевания и индивидуальных особенностей пациента.

Нейропатическая боль. Начальная доза — 150 мг/сут, разделенная на 2 или 3 приема. В зависимости от индивидуальной реакции на лечение и индивидуальной переносимости пациента, через 3–7 дней доза может быть увеличена до 300 мг/сут, а в случае необходимости еще через 7 дней дозу можно увеличить до 600 мг/сут. Максимальная суточная доза — 600 мг.

Дополнительная терапия эпилепсии с парциальными судорожными припадками (сопровождающиеся или не сопровождающиеся вторичной генерализацией). Начальная доза — 150 мг/сут, разделенная на 2 или 3 приема. В зависимости от индивидуальной реакции на лечение и индивидуальной переносимости пациента, через 7 дней доза может быть увеличена до 300 мг/сут, а в случае необходимости еще через 7 дней дозу можно увеличить до 600 мг/сут. Максимальная суточная доза — 600 мг.

Генерализованные тревожные расстройства. Начальная доза — 150 мг/сут, разделенная на 2 или 3 приема. В зависимости от индивидуальной реакции на лечение и индивидуальной переносимости пациента, через 7 дней доза может быть увеличена до 300 мг/сут. При отсутствии положительной динамики через 7 дней дозу увеличивают до 450 мг/сут, при необходимости еще через 7 дней — до 600 мг/сут. Максимальная суточная доза — 600 мг.

Фибромиалгия. Начальная доза — 150 мг/сут, разделенная на 2 или 3 приема. В зависимости от индивидуальной реакции на лечение и индивидуальной переносимости пациента, через 7 дней доза может быть увеличена до 300 мг/сут. При отсутствии положительной динамики через 7 дней дозу увеличивают до 450 мг/сут, а в случае необходимости еще через 7 дней — до 600 мг/сут. Максимальная суточная доза — 600 мг.

При необходимости прекращения лечения отмену препарата Альгерика рекомендуется проводить постепенно в течение минимум 1 нед.

Клоназепам

Особые группы пациентов

Нарушение функции почек. Дозу препарата Альгерика подбирают индивидуально, с учетом Cl креатинина (см. таблицу 1). Cl креатинина рассчитывают по следующей формуле.

Cl креатинина, мл/мин = (масса тела, кг) × (140−возраст в годах) / 72 × концентрация креатинина в плазме, мг/дл

Cl креатинина, мл/мин = Cl креатинина для мужчин × 0,85

У пациентов, находящихся на гемодиализе, суточную дозу прегабалина подбирают с учетом функции почек (см. «Фармакокинетика»). Непосредственно после каждого 4-часового сеанса гемодиализа применяют дополнительную дозу (см. таблицу 1).

Таблица 1

Подбор дозы препарата Альгерика с учетом функции почек

Cl креатинина, мл/минСуточная доза препарата АльгерикаКратность приема в сутки
Начальная доза, мг/сутМаксимальная доза, мг/сут
Более 601506002 или 3
От 30 до 60753002 или 3
От 15 до 2925–501501 или 2
Менее 1525751
Дополнительная доза после диализа, мг
 —25100Однократно

Нарушение функции печени. Коррекция дозы не требуется (см. «Фармакокинетика»).

Пациенты пожилого возраста (старше 65 лет). Может потребоваться снижение дозы прегабалина в связи со снижением функции почек (см. «Фармакокинетика»).

В случае пропуска дозы препарата Альгерика необходимо принять следующую дозу как можно скорее, однако не следует принимать пропущенную дозу, если время следующей уже подходит.

Побічні реакції

У клінічній програмі з дослідження прегабаліну його отримали понад 8900 пацієнтів, з них 5600 – учасники подвійних сліпих плацебо-контрольованих досліджень. Найчастішими зареєстрованими побічними реакціями були запаморочення та сонливість. Побічні реакції зазвичай були легкого або помірного ступеня.

В усіх контрольованих дослідженнях показник відміни препарату через побічні реакції становив 12 % серед пацієнтів, які приймали прегабалін, та 5 % серед пацієнтів, які отримували плацебо. Найчастішими побічними реакціями, що призводили до припинення застосування препарату дослідження в групі прегабаліну були запаморочення та сонливість.

Нижче наведені всі побічні реакції, що виникали частіше, ніж при застосуванні плацебо, та більше ніж у одного пацієнта; ці побічні реакції зазначені за системами органів та за частотою: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до {amp}lt;1/10); нечасто (від ≥1/1000 до {amp}lt;1/100); рідко (від ≥1/10000 до {amp}lt;1/1000);

Під час лікування невропатичного болю центрального походження внаслідок ушкодження спинного мозку частота виникнення побічних реакцій загалом, побічних реакцій з боку ЦНС та особливо сонливості була підвищеною.

Зазначені нижче побічні реакції можуть бути пов’язані з основним захворюванням та/або одночасним застосуванням інших лікарських засобів.

Додаткові побічні реакції, про які повідомляли після виходу препарату на ринок, позначені курсивом у переліку нижче.

Інфекції та інвазії: часто ‒ назофарингіт.

З боку імунної системи: нечасто ‒ гіперчутливість; рідко ‒ ангіоневротичний набряк, алергічні реакції.

З боку крові та лімфатичної системи: нечасто ‒ нейтропенія.

З боку метаболізму та харчування: часто ‒ посилення аппетиту; нечасто ‒ анорексія, гіпоглікемія.

Габапентин

З боку психіки: часто ‒ ейфоричний настрій, сплутаність свідомості, дратівливість, дезорієнтація, безсоння, зниження лібідо; нечасто ‒ галюцинації, панічні атаки, неспокій, збудження, депресія, депресивний настрій, піднесений настрій, агресія, зміни настрою, деперсоналізація, утруднений добір слів, патологічні сновидіння, посилення лібідо, аноргазмія, апатія; рідко ‒ розгальмування.

З боку нервової системи: дуже часто ‒ запаморочення, сонливість, головний біль; часто ‒ атаксія, порушення координації, тремор, дизартрія, амнезія, погіршення пам’яті, розлади уваги, парестезія, гіпестезія, седація, порушення рівноваги, летаргія; нечасто ‒ синкопе, ступор, міоклонус, втрата свідомості, психомоторна гіперактивність, дискінезія, постуральне запаморочення, інтенційний тремор, ністагм, порушення когнітивних функцій, погіршення розумової діяльності, порушення мовлення, гіпорефлексія, гіперестезія, відчуття печіння, агевзія, нездужання, апатія, навколоротова парестезія;

З боку органів зору: часто ‒ нечіткість зору, диплопія, кон’юнктивіт; нечасто ‒ втрата периферичного зору, порушення зору, набряк очей, дефект поля зору, зниження гостроти зору, біль в очах, астенопія, фотопсія, сухість очей, посилена сльозотеча, подразнення очей, блефарит, порушення акомодації, крововилив в очне яблуко, світлочутливість, набряк сітківки;

ПОДРОБНЕЕ:  Лечение орз у взрослых препараты

рідко ‒ втрата зору, кератит, осцилопсія, зміна зорового сприйняття глибини, мідріаз, страбізм, яскравість зору, анізокорія, виразки рогівки, екзофтальм, параліч очного м’яза, ірит, кератокон’юнктивіт, міоз, нічна сліпота, офтальмоплегія, атрофія зорового нерва, набряк диска зорового нерва, птоз, увеїт.

З боку органів слуху та рівноваги: часто ‒ вертиго; нечасто ‒ гіперакузія.

З боку серцево-судинної системи: нечасто ‒ тахікардія, атріовентрикулярна блокада першого ступеня, синусова брадикардія, застійна серцева недостатність, артеріальна гіпотензія/гіпертензія, припливи, відчуття холоду у кінцівках; рідко ‒ пролонгація інтервалу Q-T, синусова тахікардія, синусова аритмія.

З боку дихальної системи: часто ‒ фаринголарингеальний біль; нечасто ‒ задишка, носова кровотеча, кашель, закладеність носа, риніт, хропіння, сухість у носі; рідко ‒ набряк легень, відчуття стиснення в горлі, ларингоспазм, апное, ателектаз, бронхіоліт, гикавка, фіброз легень, позіхання.

З боку травної системи: часто ‒ блювання, нудота, запор, діарея, метеоризм, здуття живота, сухість у роті, гастроентерит; нечасто ‒ гастроезофагеальна рефлюксна хвороба, надмірне слиновиділення, оральна гіпестезія, холецистит, холелітіаз, коліт, шлунково-кишкові кровотечі, мелена, ректальна кровотеча; рідко ‒ асцит, панкреатит, набряк язика,дисфагія, афтозний стоматит, виразка стравоходу, періодонтальний абсцес.

З боку гепатобіліарної системи: нечасто ‒ підвищений рівень печінкових ферментів*; рідко ‒ жовтяниця; дуже рідко ‒ печінкова недостатність, гепатит.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: часто ‒ пролежні; нечасто ‒ папульозний висип, кропив’янка, гіпергідроз, свербіж, алопеція, сухість шкіри, екзема, гірсутизм, виразки шкіри, везикулобульозний висип; рідко ‒ синдром Стівенса‒Джонсона, холодний піт, ексфоліативний дерматит, ліхеноїдний дерматит, меланоз, розлади з боку нігтів, петехіальний висип, пурпура, пустулярний висип, атрофія шкіри, некроз шкіри, шкірні та підшкірні вузлики.

З боку кістково-м’язової системи і сполучної тканини: часто ‒ м’язові спазми, артралгія, біль у спині, біль у кінцівках, спазми в ділянці шиї; нечасто ‒ набряк суглобів, міалгія, посмикування м’язів, біль у шиї, заклякання м’язів; рідко ‒ рабдоміоліз.

З боку нирок та сечовидільної системи: нечасто ‒ нетримання сечі, дизурія, альбумінурія, гематурія, утворення конкрементів у нирках, нефрит; рідко ‒ ниркова недостатність, олігурія, затримка сечі, гостра ниркова недостатність, гломерулонефрит, пієлонефрит.

З боку репродуктивної системи та молочних залоз: часто ‒ еректильна дисфункція, імпотенція; нечасто ‒ статева дисфункція, затримка еякуляції, дисменорея, біль у молочних залозах, лейкорея, менорагія, метрорагія; рідко ‒ аменорея, виділення з молочних залоз, збільшення молочних залоз, гінекомастія, цервіцит, баланіт, епідидиміт.

Загальні розлади та реакції у місці введення: часто ‒ периферичні набряки, набряк, порушення ходи, падіння, відчуття сп’яніння, незвичні відчуття, підвищена втомлюваність; нечасто ‒ генералізований набряк, набряк обличчя, відчуття стиснення у грудях, біль, підвищення температури тіла, відчуття спраги, озноб, астенія, загальна слабкість, відчуття нездужання, абсцес, целюліт, реакції фоточутливості; рідко ‒ гранульома, умисне заподіяння шкоди, заочеревинний фіброз, шок.

Лабораторні показники: часто ‒ збільшення маси тіла; нечасто ‒ підвищення рівня креатинфосфокінази у крові, підвищення рівня глюкози у крові, зменшення кількості тромбоцитів, підвищення рівня креатиніну крові, зменшення рівня калію у крові, зниження маси тіла; рідко ‒ зменшення рівня лейкоцитів у крові.

* Збільшення рівня аланінамінотрансферази (АЛТ) та аспартатамінотрансферази (АСТ).

Лирика

Після припинення короткотривалого та довготривалого лікування прегабаліном у деяких пацієнтів спостерігали симптоми відміни. Повідомляли про такі реакції: безсоння, головний біль, нудота, діарея, грипоподібний синдром, знервованість, депресія, біль, тривожність, судоми, гіпергідроз та запаморочення, які вказують на фізичну залежність. Пацієнта необхідно проінформувати про це на початку терапії.

Стосовно відміни прегабаліну після довготривалого лікування, дані вказують на те, що частота виникнення та ступінь тяжкості симптомів відміни можуть бути дозозалежними.

Профіль безпеки прегабаліну, встановлений у ході трьох досліджень, проведених за участю педіатричних пацієнтів з парціальними судомними нападами з вторинною генералізацією або без неї (12-тижневе дослідження ефективності та безпеки у пацієнтів з парціальними судомними нападами, n=295; дослідження фармакокінетики та переносимості препарату, n=65 та відкрите дослідження з вивчення безпеки тривалістю 1 рік, n=54), був подібний до профілю, який спостерігався в дослідженнях у дорослих пацієнтів з епілепсією.

Найбільш поширеними побічними явищами, що спостерігались у 12-тижневому дослідженні терапії прегабаліном, були сонливість, пірексія, інфекції верхніх дихальних шляхів, підвищення апетиту, збільшення маси тіла та назофарингіт (див. розділи «Спосіб застосування та дози», «Фармакодинаміка» та «Фармакокінетика»).

Условия хранения

Хранить при температуре не выше 30 ° С в недоступном для детей месте.

Срок годности 3 года.

Карбамазепин

По рецепту.

https://www.youtube.com/watch?v=8ab3zBiPxww

ALG-RU-00003-DOC-06092017

При температуре не выше 25 °C.

Хранить в недоступном для детей месте.

3 года.

Не применять по истечении срока годности, указанного на упаковке.

Синонимы нозологических групп

Рубрика МКБ-10Синонимы заболеваний по МКБ-10
F41.1 Генерализованное тревожное расстройствоГенерализованная тревога
Генерализованные тревожные расстройства
Тревожная реакция
Тревожный невроз
Фобический невроз
G40.1 Локализованная (фокальная) (парциальная) симптоматическая эпилепсия и эпилептические синдромы с простыми парциальными припадкамиПарциальная форма эпилепсии
Парциальная эпилепсия
Парциальные судороги
Парциальный припадок
Парциальный припадок с простой симптоматикой
Парциальный приступ
Парциальный приступ с локализацией очага в субдоминантном полушарии
Парциальный тонико-клонический припадок
Парциальный эпилептический припадок
Парциальный эпилептический приступ
Подкорковая локализация очага возбуждения
Припадок парциальный
G40.2 Локализованная (фокальная) (парциальная) симптоматическая эпилепсия и эпилептические синдромы с комплексными парциальными судорожными припадкамиДжексоновские припадки
Парциальная форма эпилепсии
Парциальная эпилепсия
Парциальные судороги
Парциальные судороги с вторичной генерализацией или без нее
Парциальный припадок
Парциальный припадок со сложной симптоматикой
Парциальный приступ
Парциальный тонико-клонический припадок
Парциальный эпилептический припадок
Парциальный эпилептический приступ
G58.9 Мононевропатия неуточненнаяМононевропатия
Невропатическая боль
Невропатические боли
G62.9 Полинейропатия неуточненнаяНевропатическая боль
Невропатические боли
Периферическая нейропатия
Полиневропатия
Полиневропатия хроническая рецидивирующая
Поражение периферических нервов
Радиационная нейропатия
M79.1 МиалгияБолевой синдром при мышечно-суставных заболеваниях
Болевой синдром при хронических воспалительных заболеваниях опорно-двигательного аппарата
Болевые ощущения в мышцах
Болезненность мышц
Болезненность мышц при тяжелых физических нагрузках
Болезненные состояния опорно-двигательного аппарата
Боли в костно-мышечной системе
Боли в мышцах
Боли в состоянии покоя
Боли мышц
Боль в мышцах
Боль костно-мышечная
Миалгии
Миофасциальные болевые синдромы
Мышечная боль
Мышечная боль в покое
Мышечные боли
Мышечные боли неревматического происхождения
Мышечные боли ревматического происхождения
Острая мышечная боль
Ревматическая боль
Ревматические боли
Синдром миофасциальный
Фибромиалгия

Латинское название: AlgerikaКод АТХ: N03AX16Действующее вещество: прегабалинПроизводитель: Pliva (Хорватия)Отпуск из аптеки: По рецептуУсловия хранения: при темп-ре до 25°CСрок годности: 36 мес.

Альгерика – противосудорожный медпрепарат с обезболивающим и анксиолитическим свойством. Показан при:

  • Нейропатической боли
  • Эпилепсии с парциальными судорогами (в комбинированной терапии)
  • Тревожных расстройствах генерализованного вида
  • Фибромиалгии.

Лечебные свойства

Противоэпилептическое действие Альгерики обусловлено свойствами его главного компонента – прегабалина. Вещество является алкилированным заменителем -аминомасляной кислоты (ГАМК), обладает противосудоржными и противоэпилептическими свойствами.

Несмотря на структурное молекулярное сходство, вещество лишено той активности, которая присуща ГАМК. Механизм воздействия заключается в способности связываться со специфическими кальциевыми каналами, в результате чего снижается поступление кальция в нейронные клетки в ответ на раздражитель. Прегабалин схож с одним из видов протеинов, имеющегося в волокнах ЦНС.

В результате применения прегабалина уменьшается выброс нейромедиаторов боли в синаптическое пространство при стимуляции нейронов. Благодаря этому происходит избирательное блокирование передачи импульса.

Прегабалин после приема внутрь на голодный желудок быстро усваивается из ЖКТ. Пиковый уровень образуется в плазме через час. Биодоступность не зависит от величины дозировки, составляет не меньше 90 %. Скорость и объем абсорбируемого вещества зависит от приема еды.

[attention type=green]

Вещество свободно проходит сквозь ГЭБ, плаценту. Прегабалин почти не метаболизируется: количество соединений составляет меньше 1 %.

[/attention]

Вещество выводится из организма почти в полном составе в неизмененном виде.

Способ применения

Противоэпилептическое средство Альгерика запрещено применять при:

  • Наличии сверхчувствительности или полной непереносимости хотя бы одного из элементов Альгерики
  • Возраст младше 18-и лет
  • Беременности, ГВ.

Относительные противопоказания:

  • Дисфункции почек
  • Терапия Лоразепамом,ЛС с этиловым спиртом, Оксикодоном
  • Возраст больше 65-и лет
  • Недостаточное функционирование сердца
  • Наличие в прошлом медикаментозной зависимости и/или энцефалопатии
  • СД.

Особые примечания

У диабетиков может увеличиться масса тела, поэтому потребуется пересмотр дозировок противодиабетических ЛС.

Постмаркетинговые исследования выявили, что прием препарата способен спровоцировать реакцию гиперчувствительности в виде отека Квинке. При первом подозрении на патологию прием Альгерики нужно отменить и принять соответствующие меры терапии.

[attention type=yellow]

У некоторых больных возможно появление преходящей дисфункции почек, которая устранялась самостоятельно после окончания курса капсул.

[/attention]

Побочные эффекты в виде сонливости и головокружения могут усилить риск травм (особенно у пожилых) при случайном падении. Пока пациенты не выяснят действие Альгерики на себе, им следует соблюдать повышенную осторожность.

Имеются данные, что препарат может спровоцировать хроническую сердечную недостаточность у пациентов с проблемами ССС.

Прегабалин способен вызвать у пациента появление суицидального настроения и намерения, поэтому окружающим нужно внимательно отслеживать за любыми изменениями в поведении больного, получающего терапию Альгерикой. При появлении признаков тяги к суициду нужно обратиться к врачу.

Прегабалин способен спровоцировать медикаментозную зависимость у людей, имеющих в анамнезе иные виды зависимости. Поэтому лекарство должно назначаться и применяться с повышенной осторожностью.

Лекарственные взаимодействия

Поскольку активное вещество Альгерики выводится в неизмененном виде и биотрансформируется в организме человека в ничтожном количестве, то не оказывает никакого влияния на обменные процессы иных ЛС, не связывается с плазменными белками. Поэтому не ожидается реакций с веществами иных медикаментов.

Стоит учитывать, что ЛС способно потенцировать интенсивность расстройств мнеситической и двигательных функций, спровоцированных Оксикодоном, а также этилового спирта и Лоразепама.

Совместный прием с наркотическими анальгетиками может вызвать ухудшение функций ЖКТ в виде запора, непроходимости кишечника.

Чаще всего лечение медикаментом Альгерика прерывали из-за сонливости или головокружения. Помимо этого, препарат вызывал и другие побочные реакции организма:

  • Иммунная система: отек Квинке, проявления аллергии и реакции сверхчувствительности.
  • Кровеносная система: нейропения.
  • НС и психика: вертиго, выраженная сонливость, утрата координации, ухудшение равновесия, потеря памяти, рассеянность, тремор, расстройство речевого аппарата, утрата чувствительности, седация, нарушение речи, летаргия, онемение конечностей, нистагм, психомоторная сверхактивность, позиционное головокружение, суперчувствительность, агевзия, ступор, жжение, потеря сознания, вялость, ухудшение когнитивных функций, боли головы, гипалгезия, искажение обоняния, расстройство навыков письма, зависимость, экстрапирамидные нарушения, коматозное состояние, делирий, помрачение сознания, повышенная раздражительность, эйфория/депрессия, ухудшение/усиление либидо, деперсонализация, лабильность настроения, затруднения в построении речи, необычные или кошмарные сны, панические атаки, расторможенность, апатичность, агрессивность, маниакальные либо параноидальные состояния, утрата чувствительности зоны около рта.
  • Органы зрения: снижение зоркости, диплопия, сухость оболочек, отечность, боль, сильное слезотечение, мушки в глазах, расширение либо сужение зрачков, утрата периферийного зрения, кератит, слепота, конъюнктивит, нарушения аккомодации, высокая чувствительность к свету, изъязвление роговицы, паралич мышц глаза, куриная слепота, атрофия ЗН, опущение верхнего века.
  • Органы слуха: гиперакузия, головокружение.
  • ССС: тахикардия (вкл. синусовую), синусовая аритмия либо брадикардия, гипотония/гипертония, приливы, похолодание конечностей, застойные сердечные дисфункции, продление QT-интервала, блокада I степ.
  • Органы дыхания: апноэ, сухость в ротовой полости, кровотечение из носа, дискомфорт в грудной клетке, отек легких, икота, легочный фиброз, ларингоспазм, зевота.
  • ЖКТ: рвота, метеоризм, расстройства опорожнения, сухость оболочек рта, повышенное слюнотечение, ГЭРБ, онемение частей тела и кожи, асцит, нарушение глотания, панкреатит, тошнота, отек языка, гастроэнтерит, ЖК-кровотечение, образование язв, холецистит, язвочки во рту.
  • Кожный покров: сильная потливость, высыпание, испарина холодная, отек лица, облысение, зуд, сухость дермы, оволосение по мужскому типу, дерматит, капиллярные излияния крови, поражение ногтевых пластин, истончение/омертвение слоев дермы, пролежни.
  • Опорно-двигательная система: боли, тики или судорожное сокращение мышц, отек и болезненность суставов, боли в руках и ногах, спине, шее, миоглобинурия.
  • Мочевая система: неконтролируемое отделение мочи, поражение почек, нефрит, затруднение мочеиспускания, острая форма недостаточности почек.
  • Половые органы: эректильная дисфункция, нарушение эякуляции, сексуальные нарушения, аменорея, боли в груди, выделения секрета из сосков, гинекомастия, боли при МЦ, обильные менструации, баланит.
  • Иные состояния: отеки конечностей, отек лица, расстройство походки, быстрое наступление усталости, стеснение/боль в груди, жажда, слабость, фотосенсибилизация, гипертермия, анафилактические реакции, шок, отечность лица.
Понравилась статья? Поделиться с друзьями:
Знания
Adblock
detector